Сербська в розмові, заняття з мовлення

Це мова, у якій співрозмовників скрізь повно, а практики немає ніде, і це дивує майже кожного, хто сюди переїжджає. Сербія повна людей, що говорять сербською, але щойно у вашому реченні чути акцент, співрозмовник переходить на англійську. Це не грубість, а навпаки: людям хочеться вам полегшити і вони пишаються тим, що можуть. Родина робить те саме. Партнер, родичі й колеги відповідають вам англійською, бо так швидше і бо бачать, що вам важко, і через два роки в країні у вас сотні годин слухання і майже жодної години говоріння. Тому само собою це не розв’язується, всупереч очікуванням. Кількість нагод зростає, а кількість речень, які ви справді вимовили вголос, лишається та сама. Ті, хто тут п’ять років, часто розуміють новини і половину жартів за столом, і досі не вміють записатися до лікаря без репетиції, бо цього ніколи не відпрацьовували вголос. Тут ви платите не за виправлення, а за простішу річ: це єдина кімната в країні, де вас ніхто не рятуватиме. Викладач не перейде на англійську, коли ви зупинитеся, не докаже вашого речення і не вдаватиме, що зрозумів, коли не зрозумів. Він почекає. Це п’ятнадцять незручних секунд, яких вам не залишить жоден друг. Для цього заняття наживо дає одну конкретну перевагу, що не має стосунку до техніки. Ситуації, яких ви боїтеся, тілесні: віконце в установі, ринок, приймальня, майстер, що стоїть у вашій квартирі. Година за столиком у кав’ярні вже одна з них, бо за тим столиком є офіціант, який до вас заговорить, а викладач тут, щоб побачити, що ви з цим зробили. Домовтеся принаймні через раз зустрічатися десь назовні. Варто сказати й про те, кому це не потрібно. Якщо ви щойно почали і ще складаєте речення з кількох слів, година розмови зарання і дорого; спершу потрібен матеріал. Це для тих, хто розуміє і мовчить. На безкоштовному першому занятті одразу скажіть, що переходити на англійську не треба, навіть коли ви застрягаєте. Якщо викладач через п’ять хвилин усе одно перейде, це й є відповідь.